Бойова сокира — різновид сокири, призначена для ураження живої сили. Є багатофункціональною ударно-роблячою зброєю. Відмінною особливістю бойової сокири є невелика вага леза (близько 0,5 кг) і довге топорище (від 50 см). Бойові сокири були одноручними і дворучними, односторонніми і двосторонніми. Для односторонніх бойових сокир характерне зігнуте топорище, обух винесений за рукоять і виконує роль противаги. У двосторонніх бойових сокир топорище пряме, роль противаги виконує друга сторона. Застосовувавалася бойова сокира як для ближнього бою, так і для метання. Якщо для піших воїнів сокиру найчастіше була основною зброєю, то для вершників вона була допоміжною. Мала площа ураження компенсувалася досить невеликою вагою і значною пробивною силою (у епоху Пізнього Середньовіччя застосовувався проти латників і бойових коней). На базі бойової сокири виникли такі види зброї: бердиш, алебарда, поллекс. Бойова сокира отримала поширення в усьому світі, і в різних регіонах з'явилися різні модифікації бойових сокир, зокрема:
- Кельт
- Томагавк
- Сагаріс