Гайдамаки — учасники повстанських збройних загонів (іноді розбійницьких), що не належали Речі Посполитій Правобережної України в XVIII столітті. Гайдамацькі загони складалися із селян, козаків, наймитів, міщан-ремісників і навіть збіднілих шляхтичів.
Гайдамаками називали також учасників гайдамацьких повстань 1734, 1754, 1750 і 1768 років, в ході яких повстанці захоплювали замки, міста й цілі регіони. В інший час гайдамаки здійснювали окремі напади на польських поміщиків, колабораціоністів, містечка, турецьких чиновників, бесарабських бояр, брали участь у походах і набігах запорожців. Спочатку вони базувалися за Дністром. Самі себе вони називали вільними козаками. Термін "гайдамаки" вперше з'являється в документах 1737, до цього використовувався тільки термін "левенці". Всі три екзоніми - гайдамака, левенець і дейнека - перейшли в сучасні прізвища жителів України і вихідців з України різних національностей. Гайдамаками також називалися подільські повстанці Устима Кармелюка - причому вони вже самі себе так називали.
Галерея[]
