Косиньєри (пол. kosynierzy) - загони польських і литовських (білоруських) селян, озброєних косами, лезо яких прикріплялося в одному напрямку з держаком. Вперше вони з'явилися після другого поділу Речі Посполитої (1794), причому найбільша їх частина була набрана з Мазовії. Литовські і білоруські селяни іноді замість кіс мали на держаках гострі смуги заліза.
Косеньєри брали участь у селянських повстаннях в Словенії.
Друга світова війна[]
У вересні 1939 року під час німецького вторгнення в Польщу, у Гданську з'явилися загони місцевих косіньєрів.
Див. також[]
- Польські косиньєри
- Литовські косиньєри
- Гданські косиньєри