| КВ-2 | |
|---|---|
| |
| Роки випуску: | лют.1941 — жов.1941 |
| Конструктор: | Котін |
| Країна-виробник: | СРСР |
| Місце виробництва: | м. Ленінград |
| Завод-виробник: | Кіровський завод |
| База: | КВ-1 |
| Озброєння: | =
|
| Екіпаж: | 5 чол. |
| Кількісь: | 330 од. |
| Країни-експлуатанти: | СРСР |
КВ-2 - від "Климент Ворошилов"
Історія[]
19 грудня 1939 року було підписано Постанову Комітету Оборони СРСР №443сс, згідно з якою танк КВ-1 був прийнятий на озброєння РСЧА і брав участь в Радянсько-фінській війні. В ході боїв радянське командування дійшло висновку, що необхідно мати окрім танка, озброєного 76,2-мм гарматою, ще і важкий танк, здатний боротися з Дотами, та іншими фортифікаційними спорудами.
На вимогу Військової Ради Північно-західного фронту перші 4 машини з пробної партії КВ мали бути озброєні 152-мм гаубицею. Для вирішення цього завдання були притягнені 2 конструкторські бюро: СКБ Ленінградського Кіровського заводу під загальним керівництвом Ж.Я. Котіна (старшим групи проектувальників був Н.Л. Духов) і інженери артилерійського АОКО (завод №172 ім. Молотова) на чолі з Н.В. Куріним.
В живопису
На розробку проекту було відведено всього декілька днів. Конструктори були перекладені на казармове положення і працювали по 16-17 годин добу. Буквально за два тижні проект був готовий і вже в лютому 1940 р. був виготовлений дослідний зразок, що отримав позначення У-1. За початковим проектом передбачалося встановити у башті КВ 152-мм гаубицю зраз. 1909/30 року. Надалі від цієї артсистеми відмовилися на користь гаубиці М-10 зраз. 1938/40 року. Пооект установки гаубиці М-10 в танк КВ мав позначення "402" або МТ-1.
Для установки громіздкої артсистеми потрібно було розробити нову башту великих розмірів. Погон нової великої башти, дорівнював погону стандартної (малої) башти КВ. Тільки на початку 1941 року танки стали називати КВ-1 і КВ-2. До цього їх називали "танк з малою баштою" і "танк з великою баштою".
Вигляд спереду / ззаду
КВ-2 призначався для прориву сильно укріплених оборонних смуг (руйнування стрільбою прямим наведенням дотів і дзотів), для посилення підрозділів, озброєних легкими і середніми танками.
Танк був прийнятий на озброєння Червоної Армії в 1940 році і являв собою модифікацію КВ-1, призначену для боротьби з довготривалими вогневими точками. Досвідчений зразок, випущений в лютому 1940 року, брав участь у війні з Фінляндією і зарекомендував себе з позитивної сторони. У відповідності з призначенням, КВ-2 був озброєний досить потужним 152-мм знаряддям М-10, встановленим у високій броньованої вежі кругового обертання. Стрільба з цього знаряддя велася пострілами роздільного заряджання, тому бойова скорострільність була невисока.
Крім того, КВ-2 міг вести вогонь тільки з місця. Управління вогнем здійснювалося за допомогою телескопічного танкового прицілу Т-5 і панорамного танкового прицілу ПТ-5. На всіх машинах встановлювалася радіостанція 71-ТК-З. Для захисту від нападу з повітря деякі КВ-2 озброювалися зенітним кулеметом, що встановлюються на даху башти. Виробництво було зупинено з початком Великої Вітчизняної війни.
- Всього було випущено близько 330 КВ-2.
З екіпажем
Першу установку МТ-1 змонтували на дослідному танку замість малої башти. Вже 10 лютого були проведені випробування танка бойовою стрільбою на траншейному стенді прямо на території заводу. Експеримент пройшов вдало, танк не перекинувся, а двигун завівся з першої спроби.
Особливістю цієї машини була установка башти збільшених розмірів (у порівнянні з КВ-1) 152-мм гаубиці М-10 зразка 1938-1940 рр. У світовій практиці танкобудування того часу це був унікальний випадок. Для установки такої великогабаритної системи потрібна розробка нової башти. Вежа з гаубицею М-10С для КВ отримала заводське позначення МТ-1, а сам танк - КВ з «великою вежею» (позначення КВ-2 з'явилося тільки в 1941 р.)
Окрім гаубиці, КВ-2 був озброєний ще і трьома 7,62-мм танковими кулеметами ДТ (спарений з гаубицею; у кульовій опорі кормової стінки вежі; у лобовому листі коробки підвежі зліва від механіка-водія). При бойовій масі 52 тонни танк відрізнявся непоганою для його типу профільною прохідністю, порівнянною з КВ-1. Його запас ходу по паливу по шосе складав 250 км, середня швидкість руху - 20 км/год.
Екіпаж[]
Екіпаж танка в порівнянні з КВ-1 був збільшений на 1-у людину і складався з:
- командира,
- механіка-водія,
- замкового,
- молодшого механіка-водія
- і стрільця-радиста.
Механік-водій і стрілець-радист розміщувалися в передній частині корпусу (відділенні управління) а інші члени екіпажа - у башті (бойовому відділенні).
Випуск КВ-2 тривав до жовтня 1941 року. Всього було випущено 334 танки КВ-2. Два перші танки КВ-2 з установкою МТ-1 17 лютого 1940 року проходили випробування при прориві лінії Маннергейма. За допомогою артилерійського вогню ними були зроблені проходи в гранітних надовбнях і зруйновані зблизька доти, що заважали просуванню стрілецьких підрозділів. Броня танків витримала при цьому сильний протитанковий вогонь протитанкової артилерії супротивника.
ТТХ[]
| ТТХ тактико-технічні характеристики |
КВ-85 | КВ-2 з «великою вежею» |
КВ-2 зі «зниженою вежею» ! |
|---|---|---|---|
| Бойова маса, т | 46 | 54 | 52 |
| Екіпаж,чол | 4 | 6 | 6 |
| Довжина корпусу, мм | 6950 | 6760 | 6675 |
| З гарматою вперед, мм | 8493 | 7100 | |
| Ширина, мм | 3250 | 3320 | 3320 |
| Висота по дах башти, мм | 2530 | 3450 | 3240 |
| Кліренс, мм | 450 | 430 | 430 |
| Озброєння | |||
| Кулемет | Зх7,62-мм ДТ | 7,62-мм ДТ | 4 х 7,62-мм ДТ |
| Гармата | 85-мм Д-5Т-85 зр.43 р. |
152,4-мм М-10 зр. 1938/40 р. |
152,4-мм М-10 зр. 1938/40 р. |
| Боєкомплект: снарядів |
70 | 36 | 36 |
| патронів | 3276 | 2394 | 3087 |
| Бронювання, мм: | |||
| лоб корпусу | 75 | 75 | 75 |
| борт корпусу | 60 | 75 | 75 |
| дах | 40 | 40 | 40 |
| башта | 100 | 75 | 75 |
| Двигун | В-2-До | В-2-До | В-2-До |
| потужність, кін.сил | 600 | 600 | 600 |
| Макс.скорость по шосе, км/год | 42 | 32 | 34 |
| Запас ходу по шосе, км | 230 | 225 | 225 |
Проблеми, недоліки[]
- Надпотужна на ті часи 152-мм гаубиця, за що німці прозвали модель Голіафом, була встановлена на шасі КВ-1. Хоч при пострілі танк і не перекидало, але й з ходу вести прицільний вогонь було просто неможливо. Ну, а коли таке велике зупинилося для пострілу - не гріх і по ньому жахнути. Німці й жахали. Не без успіху.
- Танк при своїй громіздкості та величавості мав серйозні проблеми з оглядовістю із робочих місць командира та механіка-водія; себто, можна було трохи не туди в'їхати, лол.
- Як писалося вище, КВ-2 будувався для прориву залізобетонних оборонних споруд, а от в зустрічному танковому бою почувався якось не вельми... Отже, після нападу Гітлера втрати цих танків були досить значними, а будувати їх ще - не було сенсу.