Хозаро-слов'янська війна (839) — війна південних слов'янських племен з Хозарським каганатом, частина успішних завойовницьких походів Хазарії. Закінчилася поразкою слов'ян і накладенням на них данини.
Хід війни[]
Розгромлення слов'янів[]
Коли слов'яни були завойовані хозарською армією невідомо, «Повість временних літ» повідомляє лише про данину, яку слов'яни були змушені платити хозарам і згадує час завоювання - 839 рік. Тим не менше, «Повість минулих літ» відносить завоювання хазарами слов'ян до часу правління легендарних Кия, Щека і Хорива.
Іншими словами це сталося при перших царях династії Обадідів, можливо для підкорення слов'ян була використана мусульманська гвардія, або найманці - нормани. Після завоювання, хозари роззброїли слов'ян, зажадавши здати мечі.
Судячи з усього, слов'яни були розгромлені за участю норманів, які служили в хозарській армії. Можливо, вони допомагали придушувати слов'янські повстання, так як хозари ділили з ними данину зі слов'ян до 862 року.
Той факт, що завоювання Русі відбулося в 839 році підтверджує слова шведів, що Руссю править намісник-каган. Цей факт може служити також доказом участі норманів у захопленні хазарами слов'янських племен.
Наслідки[]
Підсумком завоювання стала данина, накладена на слов'янські племена. Характер цієї данини точно не встановлено, і невідомо, як часто слов'яни повинні були платити данину. У «Повісті минулих літ» говориться, що слов'яни платили хозарам «від диму по мечу», «по срібній монеті і по білку», «по щелягі зі сохи».
Таким чином, хозари вимагали зі слов'ян рабинь, хутра та зброю. У подальшому рабів, хутра та зброю руси продаватимуть в Хозарію.
Данину слов'янські племена платили з як мінімум 839 року по 964 рік, коли останнє слов'янське плем'я - в'ятичі - ще платили данину Хазарії напередодні походу Святослава на хозар.